Український письменник, етнограф та мандрівник Гетьманщини Климентій Зиновіїв (серед. XVII ст. – після 1717) в своїх віршах чудово розрізняв українську (руську) та російську (московську) мови:
"Ω ви́нника(х), іли ω винокурахъ, або тε(ж) о горЂлчаника(х), що горЂлкѝ ро́бя(т) у ви(н)ница(х) по вεнgε(р)ски(и) сA называε(т) винница выногра(д)ны(и) огоро(д) або тε(ж) лεва́да, а по руски(и) будино(к) то(и) ви(н)ницεю сA зовε(т), в котро(м) ку́рятъ горЂлку. <...> Ω муровщика́хъ, що цр̃квѝ муруютъ: іли полацы мурованыε, або тε(ж) фо(р)тεцы за́мки; і про(ч); А по моско(в)ски(и) о ка́мε(н)щикахъ. <...> Ω копа́ющи(х) колодязЂ глубокіε; а по ля́дзки(и) студнЂ: іли по славε(н)ски(и) студεнцЂ". <...> Ω тέсля(х), або тε(ж) о пло́тника(х) по моско(в)ски(и): а о дεіли́да(х) по лито(в)ски(и)".
Джерело: Зіновіїв Климентій. Вірші. Приповісті посполиті / Підг. тексту І. П. Чепіги. — К.: Наукова думка, 1971. — С.131-163.